Cтаття 10. Компетенція власників
транспортних засобів
До компетенції власників транспортних засобів належить:
здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та
утримання
транспортних засобів;
розвиток
мережі навчальних закладів
по підготовці та
підвищенню кваліфікації водіїв транспортних засобів;
організація та здійснення заходів щодо медичного
забезпечення
безпеки дорожнього руху;
організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього
природного середовища від шкідливого впливу транспорту;
організація
та фінансування заходів,
пов'язаних із
профілактикою дорожньо-транспортного травматизму;
вирішення
питань експлуатації транспорту
у надзвичайних
ситуаціях.
Стаття 11.
Участь міністерств, інших центральних органів
державної виконавчої влади та об'єднань у
забезпеченні безпеки
дорожнього руху
Міністерства, інші
центральні органи державної
виконавчої
влади та об'єднання у межах своєї компетенції забезпечують безпеку
дорожнього руху, несуть відповідальність за виконання державних і
галузевих програм у сфері дорожнього руху, видають нормативні акти
про дорожній рух, що не суперечать законодавству про дорожній рух,
сприяють підприємствам, установам та організаціям, що входять
до
їх складу, у здійсненні
заходів, спрямованих на
забезпечення
безпеки дорожнього руху.
Міністерства, інші
центральні органи державної
виконавчої
влади та об'єднання за
дорученням Кабінету Міністрів
України
можуть виконувати окремі функції міжгалузевого управління у сфері
дорожнього руху та його безпеки.
У
міністерствах, інших центральних
органах державної
виконавчої влади та об'єднаннях, підприємствах та організаціях, що
мають транспортні засоби, при чисельності
зайнятих експлуатацією
транспортних засобів понад 50 чоловік, вводиться посада фахівця з
безпеки дорожнього руху, а понад 500 чоловік - створюється служба
безпеки дорожнього руху.
Положення про цю
службу затверджує
Кабінет Міністрів України.
Стаття 12.
Участь підприємств, установ, організацій у
забезпеченні безпеки
дорожнього руху, обов'язки
посадових осіб у цій
сфері
1. Підприємства, установи та організації незалежно від
форм
власності та господарювання розробляють і
здійснюють заходи для
забезпечення безпеки дорожнього
руху, проводять у
трудових
колективах профілактичну роботу по дотриманню вимог законодавства
про дорожній рух,
за згодою з
первинними профспілковими
організаціями включають до колективних
договорів вимоги щодо форм
впливу на членів
трудового колективу у
разі порушення ними
обов'язків учасників дорожнього
руху, встановлених чинним
законодавством про дорожній рух.
( Частина перша
статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1096-IV від
10.07.2003 )
2. Посадові особи,
які відповідають за
експлуатацію і
технічний стан транспортних засобів, зобов'язані:
забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного
рівня водіїв, здійснювати
контроль за станом
їх здоров'я і
дотриманням режиму праці та відпочинку;
забезпечувати належний технічний стан транспортних
засобів та
дотримання екологічних вимог їх експлуатації;
не допускати до керування транспортними засобами осіб,
які не
мають права на
керування транспортним засобом
відповідної
категорії, не пройшли у
встановлений строк медичного
огляду,
перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, або у
хворобливому стані, або під впливом ліків, що знижують їх реакцію
і увагу;
не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан
яких
не відповідає вимогам державних
стандартів, правил дорожнього
руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку,
переобладнані з порушенням вимог законодавства
або не пройшли
державного технічного огляду.
3. Посадові особи,
які відповідають за
будівництво,
реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних
доріг, вулиць та залізничних переїздів,
мостів, шляхопроводів,
інших споруд, зобов'язані:
забезпечувати
утримання їх у
стані, що відповідає
встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього
руху, здійснювати заходи для
своєчасної заборони або
обмеження
руху ( 879-2007-п ), а також відновлення безпечних умов для руху;
впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки
дорожнього
руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту
доріг,
вулиць та залізничних переїздів;
позначати
місця виконання робіт,
місця, де залишено
на
дорозі, вулиці, залізничному переїзді
машини і механізми,
будівельні матеріали тощо,
відповідними дорожніми знаками,
огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і
при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами;
по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді
негайно привести їх
у стан, що
забезпечує безперешкодний і
безпечний рух транспортних засобів і
пішоходів, та впорядкувати
зони відчуження;
у разі забруднення
проїзної частини доріг,
вулиць,
залізничних переїздів невідкладно
здійснювати заходи для
їх
очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про
загрозу безпеці руху, що виникла;
обладнувати їх
технічними засобами регулювання
дорожнього
руху;
виявляти аварійно-небезпечні ділянки та
місця концентрації
дорожньо-транспортних подій та забезпечувати
здійснення у таких
місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації
дорожнього руху для забезпечення його безпеки;
своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та
забезпечувати
їх усунення, а
у разі неможливості
- невідкладно позначати
дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.
4. Особи, які
відповідають за експлуатацію
під'їзних і
грунтових доріг, а також власники транспортних засобів зобов'язані
виключати можливість виносу транспортними засобами землі, каміння
або інших матеріалів на автомобільні
дороги, вулиці, залізничні
переїзди.
Стаття 13.
Участь об'єднань громадян і громадян у
здійсненні заходів щодо
безпеки дорожнього руху
Об'єднання
громадян і громадяни
мають сприяти державним
органам у здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху.
З метою запобігання
дорожньо-транспортним
подіям і
забезпечення транспортної дисципліни на підприємствах, в установах
та організаціях незалежно від форм власності
та господарювання
утворюються комісії з
безпеки руху, що
діють на підставі
положення, затверджуваного Міністерством транспорту України.
Міністерства, інші
центральні органи державної
виконавчої
влади та об'єднання зобов'язані враховувати
пропозиції об'єднань
громадян і громадян з питань безпеки дорожнього руху.
Держава забезпечує проведення пільгової податкової
політики
щодо об'єднань громадян, головною метою яких є проведення заходів
з безпеки дорожнього руху.
Розділ III
ПРАВА ТА
ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
Стаття 14.
Учасники дорожнього руху
Учасниками
дорожнього руху є
особи, які використовують
автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші
місця,
призначені для пересування
людей та перевезення
вантажів за
допомогою транспортних засобів.
До учасників
дорожнього руху належать
водії та пасажири
транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху мають право на:
безпечні умови дорожнього
руху, на відшкодування
збитків,
завданих внаслідок невідповідності стану
автомобільних доріг,
вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;
вивчення норм і правил дорожнього руху;
отримання від гідрометеорологічних, дорожніх,
комунальних та
інших організацій, а також органів Державтоінспекції Міністерства
внутрішніх справ України, військової
інспекції безпеки дорожнього
руху Військової служби
правопорядку у Збройних
Силах України
інформації про умови
дорожнього руху. ( Абзац четвертий частини
третьої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV
від 15.05.2003 )
Учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника
органів
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх
справ України,
військової інспекції безпеки
дорожнього руху Військової служби
правопорядку у Збройних Силах України у разі порушення з його боку
чинного законодавства. (
Частина четверта статті 14 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 743-IV від 15.05.2003 )
Учасники дорожнього руху
зобов'язані:
знати і неухильно дотримувати вимог
цього Закону, Правил
дорожнього руху та інших
нормативних актів з
питань безпеки
дорожнього руху;
створювати безпечні умови для дорожнього руху, не
завдавати
своїми діями або бездіяльністю шкоди
підприємствам, установам,
організаціям і громадянам;
виконувати
розпорядження органів державного
нагляду та
контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Працівники
органів внутрішніх справ,
військової інспекції
безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних
Силах України, дорожньо-експлуатаційних служб
при виконанні
службових обов'язків можуть
відступати від окремих вимог Правил
дорожнього руху лише у випадках і при виконанні умов, викладених у
них. (
Частина шоста статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 557-XIV від 24.03.99, Законами N 743-IVвід
15.05.2003 )
Стаття 15.
Основні положення щодо допуску до керування
транспортними засобами
Кожний громадянин, який досяг установленого цим
Законом віку
та не має медичних протипоказань,
може у встановленому
порядку
отримати право на керування транспортними
засобами відповідної
категорії (стати водієм).
Право на керування
транспортними засобами надається:
мототранспортними
засобами і мотоколясками -
з
шістнадцятирічного віку;
автомобілями всіх видів і категорій (за винятком
автобусів і
вантажних автомобілів, обладнаних для
перевезення більше восьми
пасажирів), трамваями і тролейбусами - з вісімнадцятирічного віку;
автобусами і вантажними
автомобілями, обладнаними для
перевезення більше восьми пасажирів,
- з дев'ятнадцятирічного
віку.
Перелік захворювань і
вад, при яких
особа не може
бути
допущена до керування
відповідними транспортними засобами,
визначається Міністерством охорони здоров'я України.
Громадянин,
який бажає отримати
право на керування
транспортним засобом, зобов'язаний
пройти підготовку в
обсязі,
передбаченому програмою підготовки водіїв
транспортних засобів
відповідної категорії чи типу.
Підготовка та підвищення кваліфікації водіїв здійснюються
у
навчальних закладах незалежно
від форм власності
та
господарювання, що отримали у встановленому порядку ліцензію на цю
діяльність. Підготовка та підвищення
кваліфікації здійснюються
спеціалістами, які відповідають
установленим кваліфікаційним
вимогам, із застосуванням необхідних технічних засобів навчання. В
особливих випадках допускається
самопідготовка водіїв окремих
категорій транспортних засобів.
Порядок і типові
програми
підготовки та підвищення
кваліфікації водіїв, кваліфікаційні
вимоги до спеціалістів,
які здійснюють таку
підготовку,
мінімальний перелік технічних засобів навчання,
а також випадки
допуску для засвоєння програми підготовки водіїв в індивідуальному
порядку визначаються Міністерством освіти України і затверджуються
відповідним державним органом з безпеки дорожнього руху.
Право на керування транспортними
засобами підтверджується
відповідним посвідченням. На території України діють національні і
міжнародні посвідчення на право керування транспортними засобами,
що відповідають Конвенції
про дорожній рух. Порядок
видачі цих посвідчень установлюється Кабінетом Міністрів України.
Водій може бути позбавлений права на керування
транспортним
засобом внаслідок погіршення стану здоров'я, якщо воно перешкоджає
безпечному керуванню транспортним засобом, а також за невиконання
встановлених обов'язків у передбачених законодавством випадках.
Позбавлення водія права
на керування транспортним
засобом
внаслідок погіршення стану
здоров'я провадиться на
підставі
висновків відповідних медичних закладів.
Позбавлення водія права
на керування транспортним
засобом
внаслідок невиконання ним встановлених
законодавством обов'язків
провадиться на підставі
матеріалів справи про адміністративне
порушення правил дорожнього
руху, постанови про
відмову в
порушенні кримінальної справи або матеріалів кримінальної справи.
Позбавлення
права на керування
транспортним засобом
провадиться до повного усунення
причин, що перешкоджають
водію
безпечно керувати транспортним засобом, а в разі невиконання
ним
встановлених обов'язків -
на строк, визначений чинним
законодавством.
Адміністративне стягнення
у вигляді позбавлення
права на
керування транспортними засобами не застосовується до
осіб, які
користуються ними у зв'язку з інвалідністю, за
винятком випадків
керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння,
а також у разі відмови зупинити
транспортний засіб на
вимогу
працівника міліції з
метою виконання службових
обов'язків,
самовільного залишення місця дорожньо-транспортної події, ухилення
від огляду на наявність
алкогольного, наркотичного чи
іншого
сп'яніння.
Позбавлення
права на керування
транспортним засобом
провадиться шляхом вилучення у
водія посвідчення уповноваженими
посадовими особами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ
України, перелік яких встановлюється законодавством України.
( Частину тринадцяту статті 15 виключено на підставі
Закону
N 1528-IV від 19.02.2004 )
У разі систематичного порушення водієм правил дорожнього
руху
він може
бути направлений уповноваженими посадовими
особами
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх
справ України для
перевірки знань цих правил.
Стаття 16.
Основні права та обов'язки водія
транспортного засобу
Водій має право:
керувати транспортним
засобом і перевозити
пасажирів або
вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух
транспорту
не заборонено у встановленому порядку;
довіряти у встановленому
порядку право користування і
розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має
відповідне право на керування;
знати причину зупинки транспортного засобу посадовою
особою
державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також
прізвище і посаду цієї особи;
відступати від
вимог цього розділу
Закону в умовах
дії
непереборної сили або коли іншими засобами
неможливо запобігти
власній загибелі чи каліцтву громадян;
на відшкодування витрат у разі надання транспортного
засобу
працівникам міліції та охорони здоров'я у
випадках, передбачених
цим Законом;
на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності
стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних
переїздів вимогам
безпеки руху;
одержувати
необхідну допомогу від
посадових осіб,
організацій, що беруть участь у
забезпеченні безпеки дорожнього
руху.
Водій зобов'язаний:
мати при собі
та на вимогу
працівників міліції, а водії
військових транспортних засобів
на вимогу посадових
осіб
військової інспекції безпеки
дорожнього руху Військової служби
правопорядку у Збройних
Силах України передавати для
перевірки
посвідчення, реєстраційні та
інші документи, що підтверджують
право на керування
транспортним засобом, а
також дорожні
(маршрутні) листи і
документи на вантаж, що
перевозиться (крім
власників транспортних засобів,
які використовують їх в
індивідуальних некомерційних цілях),
а у випадках, передбачених
законодавством, страховий поліс
(сертифікат) про укладання
договору обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних
транспортних засобів та
ліцензійну картку на
автомобільний транспортний засіб
у разі
надання послуг з перевезення пасажирів і
вантажів; ( Абзац другий
частини другої статті 16 із змінами,
внесеними згідно із Законами
N 743-IV від 15.05.2003, N 1961-IV від 01.07.2004, N 3370-IV
від 19.01.2006 )
виконувати
розпорядження працівників міліції,
а водії
військових транспортних засобів
- посадових осіб
військової
інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у
Збройних Силах України,
що даються в
межах їх компетенції,
передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та
іншими нормативними актами; ( Абзац третій частини другої статті
16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV від 15.05.2003 )
вживати всіх можливих заходів до забезпечення
безпечних умов
для пересування найбільш уразливих
учасників дорожнього руху -
дітей, інвалідів, велосипедистів і людей похилого віку;