1.1. Ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлю­ють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тошо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил. 
   1.2. В Україні установлено правосгоронній рух транспортних засобів.
   1.3.  Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати ви­моги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
   1.4.  Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, шо й інші учасники виконують ці Правила.
   1.5.  Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпе­чення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
   1.6.  Використовувати дороги не за їх призначенням дозволяється з урахуван­ням вимог статей 36-38 Закону України "Про автомобільні дороги".
   1.7.  Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до та­ких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності.
   1.8.  Обмеження в дорожньому русі, крім передбачених цими Правилами, мо­жуть бути запроваджені в установленому законодавством порядку.
   1.9.  Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із зако­нодавством.
   1.10.  Терміни, шо наведені у цих Правилах, мають таке значення:
   автобус — автомобіль з кількістю місць для сидіння більше дев'яти з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для пере­везення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки;
   автомагістраль — автомобільна дорога, початок і кінець якої позначаються дорожніми знаками 5.1, 5.2 (див. додаток 1), має для кожного напрямку руху окремі проїзні частини, розділені розділювальною смугою, не має перехрещень на одному рівні з іншими дорогами, залізничними і трамвайними коліями, пішохідними чи велосипедними доріжками;
   автомобільна дорога, вулиця (дорога) — частина території, в тому числі в насе­леному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма роз­ташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземни­ми і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. ІЛей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій);
   автомобільні дороги державного значення — автомобільні дороги загального користування, до яких належать міжнародні, національні та регіональні автомобільні дороги, які позначені відповідними дорожніми знаками;
   безпечна дистанція—відстань до транспортного засобу, шо рухається попере­ду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного" засобу, шо рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру;
   безпечний інтервал — відстань між боковими частинами транспортних засобів, шо рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована без­пека дорожнього руху;

    безпечна швидкість — швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;
   буксирування — переміщення одним транспортним засобом іншого транс­портного засобу, яке не належить до експлуатації транспортних составів на жор­сткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на плат­форму чи на спеціальне опорне пристосування;
   вантажний автомобіль—автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнан­ням призначений для перевезення вантажів;
   велосипед — транспортний засіб, крім Інвалідних колясок, шо приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому;
   велосипедна доріжка — виконана в межах дороги чи поза нею доріжка з покриттям, шо призначена для руху на велосипедах та мопедах та позначена дорожнім знаком 4.42 (див. додаток 1);
   видимкть у напрямку руху—максимальна відстань, на якій з місця водія можна чітко розпізнати межі елементів дороги та розмішення учасників руху, що дае змогу водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості та здійснення безпечного маневру;
   вимушена зупинка — припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, шо створюється вантажем, який перевозиться, ста­ном водія (пасажира) або перешкодою на дорозі;
   випередження — рух транспортного засобу із швидкістю, шо перевищує швидкість поггутного транспортного засобу, шо рухається поряд по суміжній смузі;
   власник транспортного засобу — фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи;
   водій — особа, яка керує транспортним засобом. Вершник, візник, погонич тварин, який веде їх за повід, прирівнюється до водія. Водієм є також особа, яка навчає керуванню, знаходячись безпосередньо у транспортному засобі;
   габаритно-ваговий контроль — перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам шодо габаритів (шири­на, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та шодо наванта­ження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до вста­новленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю;
   гальмовий шлях — відстань, шо проходить транспортний засіб під час екстре­ного гальмування з початку здійснення впливу на орган керування гальмовою сис­темою (педаль, рукоятку) до місця його зупинки;
   головна дорога — дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1,23.1-1.23.4 і 2.3 (див. додаток 1). Наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не прирівнює її за значенням до перехрещуваної;
   дати дорогу — вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якшо це може примусити інших учасників дорож­нього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;
   дозволена максимальна маса — маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, що встановлена технічною характеристикою транспортного засобу як максимально допустима. Дозволена максимальна маса автопоїзда — це сума дозволеної максимально допустимої маси кожного транспортного засобу, що входить до складу автопоїзда;
   дорожкьо-траншортаа пригода — подія, шо сталася під час руху трані порі ного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;
  дорожні умови — сукупність факторів, що характеризують (зурахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явиш, освітленості дороги) видимисть у напрямку руху, стан поверхні прїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан;

   дорожня обстановка — сукупність факторів, шо характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлефорівта їх стан), які по­винен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керу­вання транспортним засобом;
   експлуатація траспортного состава — транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією шодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тошо);
   естакада — інженерна споруда для руху транспортник засобів та (або) пішоходів, підняття однієї дороги над іншою у місці їх перетину, а також для ство­рення дороги на певній висоті, яка не має з'їздів на іншу дорогу;
   житлова зона — дворові території, а також частини населених пунктів, позначені дорожнім знаком 5.31 (див. додаток 1);
   залізничний переїзд— перехрещення дороги із залізничними коліями на одно­му рівні;
   засліплення — фізіологічний стан водія внаслідок дії світла на його зір, коли водій об'єктивно не має можливості зиявити перешкоди чи розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані;
   зупинка — припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якшо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (роз­вантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, ви­конання вимог регулювальника, сигналів світлофора тошо);
   колони пішоходів — організована група людей, які рухаються по проїзній частині в одному напрямку;
   колона транспортних засобів—організована група з трьох і більше транспорт­них засобів, шо разом рухаються в одному напрямку безпосередньо один за од­ним з постійно увімкненим ближнім світлом фар;
   край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів) — видима умов­на чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її приляган­ня до узбіччя, тротуару, газону, розділюваиної смуги, смуги для руху трамваїв, велосипедної або пішохідної доріжки;
   крайнє положення на проїзній частині — положення транспортного засобу на відегані відкраю проїзноїчастини (середини проїзної частини або розділювальної смуги), яка не дає можливості рухатися попутному транспортному засобу (утому числі двоколісному) ше ближче до краю проїзної частини (середини проїзної частини розділюзальної смуги);
   легковий автомобіль — автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням при­значений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки;
   маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користуван­ня) — автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, шо рухаються за вста­новленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів;
   механічний транспортний засіб—транспортний засіб, шо приводиться в рухз допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми (крім транспортних засобів, робочий об'єм двигуна яких не перевищує 50 куб. см), а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 к8т;
   мікроавтобус — одноповерховий автобус з кількістю місиь для сидіння не більше сімнадцяти з місцем водія включно;

   міст—споруда, призначена для руху через річку, яр та інші перешкоди, межа ми якої є початок і кінець пролітних споруд;
   мопед—двоколісний транспортний засіб, шо має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см;
   мотоцикл—двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, шо має двигун з робочим об'ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг;
   населений пункт — забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої по­значаються дорожніми знаками 5,45, 5.46, 5.47, 5.43 (див. додаток 1);
   небезпека для руху—зміна дорожньої обстановки (утому числі поява рухомо­го об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає ї'О або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим ви­падком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку; недостатня видимість — видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дошу, снігопаду тошо; обгін — випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху;
   обмежена оглядовість—видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена гео­метричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, на­садженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами;
   оглядовість — об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія;
   пасажир — особа, яка користується транспортним засобом і знаходиться в ньому, але не причетна до керування ним;
   перевага — право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорож­нього руху;
   перевезення організованих груп дітей — одночасне перевезення десяти і більше дітей з керівником, відповідальним за їх супроводження підчас поїздки (на групу з тридцяти і більше дітей призначається додатково медичний працівник);
   перешкода для руху—нерухомий об'єкту межах смуги руху транспортного за­собу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспорт­ного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортно­го засобу;
   перехрестя — місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на од­ному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної час­тини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території;
   пішохід—особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засо­бами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску;
   пішохідний перехід — ділянка проїзної частини або інженерна споруда, при­значена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1 — 5.37.2 (див. додаток 1), дорожньою розміткою 1.14.1 — 1.14.3 (див. додаток 2), пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки — шириною тротуарів чи узбіч.
   Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюется світлофором чи регулювальником, нерегульованим—пішохідний перехід, на якому немае регулювальника, світлофори відсутні або вимкнуті чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу;

    пішохідна доріжка—доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів, ви­конана в межах дороги чи поза нею і позначена знаком 4.13 (див. додаток 1);
   прилегла територія — територія, шо прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тошо або виїзду з них;
   причіп—транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднай ні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причєпи-розпуски;
   проїзна частина — елемент дороги, призначений для руху нерейкових транс­портних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділюзальні смуги;
   регулювальник — працівник міліції, військової інспекції безпеки дорожнього руху, дорожньо-експлуатаційної служби, черговий на залізничному переїзді, поромній переправі, які мають відповідне посвідчення та екіпіровку (формений одяг або розпізнавальний-знак, нарукавна пов'язка, жезл, диск з червоним сигналам чи світлоповєртачем, червоний ліхтар або прапорець) і регулюють дорожній рух;
   рейковий трансиортаий засіб—трамвай та платформи із спеціальним облад­нанням, шо рухаються трамвайними коліями. Усі інші транспортні засоби, шо бе­руть участь у дорожньому русі, вважаються нерейковими;
   розділювальна смуга—виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки 1.1 або 1.2 (див. додаток 2) елемент автомобільної доро­ги, який розділяє суміжні проїзні частини. Розділювальна смуга не призначена для руху або стоянки транспортних засобів. За наявності на розділювальній смузі тротуару по ньому дозволяється рух пішоходів;
   смуга руху — поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, шо позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів;
   стоянка— припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хви­лин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посад­кою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу;
   темна пора доби — частина доби від закінчення вечірніх (30 хв після заходу сония) до початку ранкових сутінків (30 хв до сходу сонця);
   транспортний засіб — пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;
   трамвайна колія — елемент дороги, призначений для руху рейкових транс­портних засобів,який обмежується по ширині спеціально виділеним вимошенням трамвайної лінії або дорожньою розміткою. По трамвайній колії допускається рух нерейкових транспортних засобів відповідно до розділу 11 цих Правил;
   тротуар—елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном;
   узбіччя—виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правила­ми. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней);
   учасник дорожнього руху — особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин;
   шляхопровід — інженерна споруда мостового типу над іншою дорогою (залізницею) в місці їх перетину, шо забезпечує рух по ній на різних рівнях та дає можливість з'їзду на іншу дорогу.